Бурлацтво

Бурлацтво, -ва, с. 1) Соб. отъ бурлака. Понаходило бурлацтва й гайдамак. Стор. МПр. 75. 2) = Бурлакування. Чуб. V. 524. Рудч. Чп. 220. Ой хвортуно, хвортувино, послужи нам, як служила: служила в бурлацтві, служила в козацтві, послужи ще й у чумацтві. Рудч. Чп. 219.

Сучасні словники

1. Збірн. до бурлака і бурлак; бурлаки. То наступало парубоцтво: шевчики, кравчики.., гончарі і зо всякого ремесла бурлацтво (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 19); До пізньої осені кипів Базавлук буйним і бучним життям низового бурлацтва (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 400).

2. Те саме, що бурлакування. — Остобісіло вже мені те бурлацтво, — сказала Марія і задумалась (Нечуй-Левицький, II, 1956, 105).

Ілюстрації

Ілля Рєпін - Бурлаки на Волге