Тарабанчик
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:06, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тарабанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б’є. Гол. І. 136.