Тарабанчик

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Тарабанчик, -ка, м. 1) Ум. отъ тарабан. 2) Барабанщикъ. В чистім полю тарабанчик б’є. Гол. І. 136.