Тамувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 04:05, 30 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Тамува́ти, -му́ю, -єш, гл. 1) Останавливать, удерживать. Кровцю тамовали. Гол. І. 93. Тиха вода греблю рве, а бистра тамує. Ном. № ЗОЗО.