Буйно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:48, 27 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Буйно, нар. Крупно, сильно, буйно. Сад ріс собі на волі дико і буйно. Левиц. Пов. 191. Що буйниї вітри буйно повівають. Чуб. V. 570. Буйно конем по вулиці проїзжав. АД. І. 189.