Бубнити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:47, 26 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бубни́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) О бубнѣ: издавать звукъ; играть на бубнѣ. Бубни бубнять. Рудч. Ск. II. 5. Бубон бубнить, скрипка грає. Ком. ІІ. № 529. 2) Разглашать, разносить. Грицько вгору іде, шумить, бубнить, куди йде, що в великім щастю. Pauli. II. 104.