Сажати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:01, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Сажа́ти, -жа́ю, -єш, гл. 1) = Садити 1. Та йди, жінко, та йди, любко, квасолі садити. Грин. ІІІ. 350. 2) = Садовити. Багатого за стіл сажають, а убогого й так випроважають. Ном. 3) Поселять, поселить. Ой став городи, панські слободи по річках сажати. КС. 1882. II. 436. 4) Всовывать, вкладывать. Сажай мені кужель у праве ухо! Вона всадить. ЗОЮР. ІІ. 23.
