Ристь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:22, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ристь, -ті, ж. Рысь. К. ЧР. 150. Ристю, коники, ристю! Грин. III. 491. За користю біжи ристю. Ном. № 14002. В собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34.