Ристь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Ристь, -ті, ж. Рысь. К. ЧР. 150. Ристю, коники, ристю! Грин. III. 491. За користю біжи ристю. Ном. № 14002. В собачу ристь побігти. Быстро побѣжать. А далі аж не оглядівся, з двора в собачу ристь побіг. Котл. Ен. І. 34.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках РИСТЬ, і, жін., заст. Рись (див. рись 2). Ось чує Петро — тупотять коні... Усе ближче, ближче. Розпізнає нешвидку ристь двох ступаків (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 100); Пристаркуватий, з обвислими щоками офіцер, що їде попереду, раптом сердито набундючившись, дав шпори коню. Всі перейшли на ристь (Олесь Гончар, Таврія.., 1957, 314).
На ристях — на рисях, риссю (у 1 знач.). Соса привіз свою батарею на ристях. Одна за одною чотири гармати стали вряд на бугрі (Юрій Яновський, I, 1958, 150).
