Антипко
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:26, 23 лютого 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Анти́пко, -ка, м. Чортъ, которому дверью отбито пятки, отчего онъ хромаетъ. Вх. Зн. 1. Драг. 52. Антипко (хованець) викльовуєся з курячого зноска. ЕЗ. V. 210. Якого антипка кричиш? Фр. Пр. 7.