Поз’їдати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:50, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поз’їда́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз’їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз’їдала щепи молоденькі. Харьк. у. 2) Разъѣсть. Кайдани рукиноги поз’їдали. АД. І. 94.
