Поз’їдати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Поз’їда́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Съѣсть (верхній слой, вершокъ у растенія) (во множествѣ). Вона в нас як кішка: сметанку з глечиків поз’їдає, вершечки поспиває. Харьк. у. Корова вскочила у садок і поз’їдала щепи молоденькі. Харьк. у. 2) Разъѣсть. Кайдани рукиноги поз’їдали. АД. І. 94.