Подина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:58, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поди́на, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Нп.