Подина

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Поди́на, -ни, ж. Низменная мѣстность, иногда заливаемая водой. Ой вийду я на могилу та погляну на подину: на подині вогонь горить, коло вогню турок сидить. Нп.