Побалакати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 17:38, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Побалакати, -каю, -єш, гл. Поговорить; поболтать. Іди ж до Галі та глядигарненько побалакай з нею. Шевч. 284. Погулявши, побалакавши... пішов багатий брат. Рудч. Ск. II. 144.