Бідити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:39, 27 червня 2012; Matasar.ei (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Бідити, -джу, -диш, гл. Бѣдствовать. Гн. II. 188. Дрібні діти мати та отак бідити.... а Господи милосердний! Камен. у. Бідив дід, як баба жива була, та й тепереньки бідить. Каменец. у. Нарід дуже з голоду бідив. Гн. II. 189.