Мелькнути

Мелькнути. ну́, не́ш, док. ч. (недок. мелькати).

Сучасні словники

1. Швидко з’явитися і зникнути в полі зору; промайнути.
2. Пройти, проїхати або пролетіти повз когось/щось дуже швидко: поїзд рушив, і перон мелькнув за вікном востаннє;
3. Виникнути на коротку мить (про думку, почуття, здогадку): у голові мелькнула думка, але він не встиг її вхопити;
4. З’явитися де-небудь на короткий час; побути десь мить: він мелькнув на вечірці лише на хвилину.

Етимологія: Слово походить від праслов’янського *mьlk- / *mьlknǫti, що первісно означало «мерехтіти», «ставати неясним» або «блискати». Споріднене з давньоіндійським marici- (промінь світла) та праслов'янським morkъ (морок). Розвиток значення відбувся від «спалаху світла» до «будь-якої короткочасної появи».

Фразеологізми:

• Тільки хвостом (хвостиком) мелькнути — дуже швидко втекти, зникнути;
• Мелькнути (мигнути) п’ятами — накивати п’ятами, стрімко побігти;
• Мелькнути тінню — пройти непомітно, тихо й дуже швидко;
• Мелькнула іскра (надії, радості) — про раптове й нетривале виникнення почуття.

Приклади з літератури:

«Тільки мелькнула перед ним чорна сукня, майнули чорні коси — і вона зникла за деревами» (І. Нечуй-Левицький).

«В його голові мелькнула думка, дика й безглузда, але вона вже не давала спокою» (М. Коцюбинський).

«Перед очима мелькнуло минуле життя, немов кадри зі старого кінофільму» (О. Гончар).

Синоніми:

• Майнути (найбільш уживаний стилістичний відповідник);
• Промайнути (рух повз щось);
• Мигнути (про світло або очі);
• Блиснути (про яскраву появу).

Див. також

https://goroh.pp.ua/Тлумачення/мелькнути

Джерела та література

https://slovnyk.ua/index.php?swrd=мелькнутиslovnyk.ua