Мелькнути
МЕЛЬКНУТИ - дієслово
Зміст
Сучасні словники
МЕЛЬКНУТИ, ну́, не́ш, док. ч. (недок. мелькати) Швидко з’явитися і зникнути в полі зору; промайнути. Пройти, проїхати або пролетіти повз когось/щось дуже швидко: поїзд рушив, і перон мелькнув за вікном востаннє; Виникнути на коротку мить (про думку, почуття, здогадку): у голові мелькнула думка, але він не встиг її вхопити; З’явитися де-небудь на короткий час; побути десь мить: він мелькнув на вечірці лише на хвилину.
Етимологія:
Слово походить від праслов’янського *mьlk- / *mьlknǫti, що первісно означало «мерехтіти», «ставати неясним» або «блискати». Споріднене з давньоіндійським marici- (промінь світла) та праслов'янським morkъ (морок). Розвиток значення відбувся від «спалаху світла» до «будь-якої короткочасної появи».
Фразеологізми:
Тільки хвостом (хвостиком) мелькнути — дуже швидко втекти, зникнути; Мелькнути (мигнути) п’ятами — накивати п’ятами, стрімко побігти;
Мелькнути тінню — пройти непомітно, тихо й дуже швидко;
Мелькнула іскра (надії, радості) — про раптове й нетривале виникнення почуття.
Приклади з літератури : «Тільки мелькнула перед ним чорна сукня, майнули чорні коси — і вона зникла за деревами» (І. Нечуй-Левицький). «В його голові мелькнула думка, дика й безглузда, але вона вже не давала спокою» (М. Коцюбинський). «Перед очима мелькнуло минуле життя, немов кадри зі старого кінофільму» (О. Гончар).
Синоніми:
Майнути (найбільш уживаний стилістичний відповідник); Промайнути (рух повз щось); Мигнути (про світло або очі); Блиснути (про яскраву появу).
Ілюстрації
| |
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=мелькнутиslovnyk.ua