Об'їманка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 11:24, 20 квітня 2026; Vopanchenko.fsm25m (обговорення • внесок)
Зміст
Сучасні словники
Слово: Об’їманка
Тлумачення у Словнику Бориса Грінченка: Об’їманка, ки, ж. = обіймання. Ум. об’їманочка.
Сучасне значення: У сучасній українській мові «об’їманка» вживається рідко і переважно в розмовному або художньому стилі як синонім до «обійми», «обіймання». Має виразний емоційно-пестливий відтінок.
Інтерпретація: Слово «об’їманка» є розмовно-пестливим іменником, утвореним від «обіймати/обійми». Воно зберігає значення фізичного або емоційного акту обіймання та підсилює емоційність висловлювання.
Мовознавчий коментар
Такі слова:
- є іменниками дії;
- часто мають зменшувально-пестливі форми;
- широко представлені в народно-розмовній та художній мові;
- фіксують емоційно забарвлену лексику української мови.
Вживання
Слово «об’їманка» використовується в:
- народнопоетичних текстах;
- художній літературі;
- розмовному мовленні з емоційним забарвленням.
Приклади використання
- «Після зустрічі була тепла об’їманка.»
- «Дитяча об’їманка зігріла всіх навколо.»
- «Лише об’їманочки лишилися в пам’яті.»
Медіа
Див. також
Джерела та література
- Грінченко, Б. Д. (1907–1909). Словарь української мови (Т. 1–4). Київ. Т. 3, с. 12.
- Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України. (1970–1980). Словник української мови (Т. 1–11). Київ: Наукова думка.
- Словник української мови online. (n.d.). Отримано з https://sum.in.ua/