Пожовтявий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:52, 10 квітня 2026; Aphruieva.fitm24 (обговорення • внесок)
Пожовтя́вий, -а, -е, прир. Пожовтявий. Желтоватый. Вх. Лем. 452.
Жовтуватий, злегка жовтий (про колір). Прошарок пожовтявий, ніби воском просочений. Сучасне вживання: стіни в старому будинку пожовтіли й стали пожовтовими від часу.
Ум. Пожовтя́вілий, пожовтя́віше.
Джерело: Словник української мови Б. Грінченка. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 251.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Жовтуватий, злегка жовтий (про колір об’єктів, що вицвіли чи постаріли). розм. Блідо-жовтий відтінок (про шкіру, папір, тканину).
Ілюстрації
|
Медіа
Див. також
Жовті́ватий, прир. Злегка жовтий, з жовтуватим відтінком. Жовтува́тий, прир. Близький до жовтого кольору, але блідіший.
Джерела та література
https://hrinchenko.com/dictionary/word/41766-pozovtiavii
