Пожовтявий

Пожовтя́вий, -а, -е, прир. Пожовтявий. Желтоватый. Вх. Лем. 452.

Жовтуватий, злегка жовтий (про колір). Прошарок пожовтявий, ніби воском просочений. Сучасне вживання: стіни в старому будинку пожовтіли й стали пожовтовими від часу.

Ум. Пожовтя́вілий, пожовтя́віше.

Джерело: Словник української мови Б. Грінченка. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 3, ст. 251.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Жовтуватий, злегка жовтий (про колір об’єктів, що вицвіли чи постаріли). розм. Блідо-жовтий відтінок (про шкіру, папір, тканину).

Ілюстрації

Див. також

Жовті́ватий, прир. Злегка жовтий, з жовтуватим відтінком. Жовтува́тий, прир. Близький до жовтого кольору, але блідіший.

Джерела та література

https://hrinchenko.com/dictionary/word/41766-pozovtiavii