Мулько

Мулько, нар. 1) Жестко. 2) Неудобно, неловко, плохо. Попереду у їх було по шість десятин, а тепера як поділили подушно, то по одній, так їм і мулько. Черниг. г. І в того (сина) старому хутко стало мулько. Драг. 178.

Зміст

1 Сучасні словники
2 Ілюстрації
3 Медіа
4 Див. також
5 Джерела та література
6 Цікаві факти або додаткова інформація

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках му́лько на се́рці. Неспокійно, бентежно, невесело і т. ін. Надвечір Дмитрик помічає, що йому чогось мулько на серці (М. Коцюбинський).

НЕСПОКІЙ, кою, ч. Почуття занепокоєння, тривоги; відсутність спокою. Він вернувсь у хату і сів за стіл. Далі схопивсь і почав сновигати по хаті. Неспокій усе більший та більший обіймав його (Гр., І, 1963, 415); Екзамен з російської мови прийшов тримати [Улас] з якимось душевним неспокоєм (Тют., Вир, 1964, 55); Так у неспокої, в тривозі й сіла [мати] коло вікна за прядку (Гончар, II, 1959, 154).

НЕЗРУЧНО. 1. Присл. до незручний. Люди відчували себе незручно у військовій формі (Тют., Вир, 1964, 307); Тамара незручно сіла на кінчику стільця (Хижняк, Тамара, 1959, 71); Помітивши, як незручно почуває себе приїжджий, Вутанька кинулась до нього, задзвеніла привітно: - Роздягайтесь, будь ласка! (Гончар, II, 1959, 158); Василина витерла незручно руками стакани і ненароком повернулась до дзеркала (Н.-Лев., II, 1956, 49).