Мулько, нар. 1) Жестко. 2) Неудобно, неловко, плохо. Попереду у їх було по шість десятин, а тепера як поділили подушно, то по одній, так їм і мулько. Черниг. г. І в того (сина) старому хутко стало мулько. Драг. 178.