Жлуктійка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:39, 12 березня 2026; Zvdrok.frgf25 (обговорення • внесок)
Жлуктійка, -ки, ж. Пьющая съ жадностью.
Зміст
Сучасні словники
ЖЛУКТИТИ, кчу, ктиш і рідше ЖЛУКТАТИ, жлукчу, жлукчеш, недок., перех., вульг. Пожадливо й багато пити. [Єгер:] Аби наша хіть, то будемо горілку пити, каву жлуктити хоч до рана, так як той подорожній (Л. Укр., IV, 1954, 227); Жлуктав [Семен] з горя горілку, мов корова воду, - пропивав навіть останню свою одежину (Козл., На переломі, 1947, 33); Микола той чай жлуктить, як віл (Рудь, Гомін.., 1959, 74).
Ілюстрації
| x140px | x140px | 
|
|
