Небіжка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:16, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Небі(о)жка, -ки, ж. 1) Бѣдняжка. 2) Покойница. Ум. Небі(о)жечна, небі(о)жченька. Говорила небіжечка до самої смерти. Ном. № 13061. Десь наша сестра, що з нами жила, либонь вона, небожечка, давно померла. Грин. III. 285.
