Схибити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Словник української мови: в 11 тт. Інститут мовознавства 1970—1980. С. 882.

СХИБИТИ - дієслово, доконаний вид

1. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.).

2. Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, допустити помилку в своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін

Ілюстрації

Шш.jpeg 112233.jpg 4455667.jpg

Медіа