Схибити
Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1. Ум. Схибнутися – зробити невелику помилку, легко відхилитися від правильного шляху. Виявити відхилення в поведінці, мисленні, розсудливості;
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. Інститут мовознавства 1970—1980. С. 882.
СХИБИТИ - дієслово, доконаний вид
1. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.).
2. Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, допустити помилку в своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін
3. Можна вибачить мені на сей раз, бо за весь час, що ми в Києві, всього раз сталося, що я схибила в листуванні (Леся Українка)
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
https://1677.slovaronline.com/136315
