Схибити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 16:53, 11 лютого 2025; Ookozachok.fpmv24 (обговорення • внесок)
Схибити, -блю, -биш; мн. схиблять; і СХИБНУТИ, ну, неш, док . 1.
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови: в 11 тт. Інститут мовознавства 1970—1980. С. 882.
СХИБИТИ - дієслово, доконаний вид
1. Утрачаючись, слабнучи, підводити кого-небудь (про пам'ять, зір, слух і т. ін.).
2. Неправильно, не так, як треба, зробити що-небудь, допустити помилку в своїх діях, вчинках, думках, оцінці кого-, чого-небудь і т. ін
