Побивання
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 13:07, 19 квітня 2024; A.tsarenok (обговорення • внесок)
Побива́ння, -ня, с. Забота, печаль. Г. Барв. 133. Душа моя втомилась побиванням. К. Іов. 21.
Сучасні словники
ПОБИВАННЯ, я, с. 1. Тужіння за ким-небудь. За дверима почулося глухе ридання, якесь побивання, немов над померлим (Збан., Переджнив'я, 1960, 56).
2. Турбота, клопіт про кого-небудь. - А унучечка ваша дуже слаба? - Невелика там слабість, та велике побивання (Вовчок, І, 1955, 241); Один тільки раз він [Василь] відгукнувся на її [Лідине] побивання. І все ж не так, як чекала вона (Мушк., Серце.., 1962, 298).
Ілюстрації
|
|
|
Медіа
Джерела та література
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%BF%D0%BE%D0%B1%D0%B8%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F
