Набіжний
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:26, 19 квітня 2024; A.tiutiunnyk (обговорення • внесок)
Набіжний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). НАБІ́ЖНИЙ а, е, рідко. Позашлюбний, нешлюбний (про дитину). Приклади Це дитя набіжне у неї: вона – покритка. (Сл. Б. Грінченка)
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Ілюстрації
|
|
|
|
