Набіжний

Набіжний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). НАБІ́ЖНИЙ а, е, рідко. Позашлюбний, нешлюбний (про дитину). Приклади Це дитя набіжне у неї: вона – покритка. (Сл. Б. Грінченка)

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Ілюстрації

Джерела та література

https://goroh.pp.ua/%D0%A2%D0%BB%D1%83%D0%BC%D0%B0%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F/%D0%BD%D0%B0%D0%B1%D1%96%D0%B6%D0%BD%D0%B8%D0%B9