Мац!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 14:00, 17 квітня 2024; Mpturianytsia.fshn23 (обговорення • внесок)
Мац! меж. Щупъ! Мацмац по лавиці, найшов мохнавиці. Чуб. І. 314.
Зміст
Сучасні словники
МАЦ, вигук. Уживається як присудок за значенням мацнути.
Кинувсь пан Пістряк... хап, хап! мац, мац! — нема дверей, та й клямки не налапа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); — Де ж ти його [картуз] загубив, роззяво? — накинувся на нього Тимко. — А хіба ж я знаю? Біг-біг — мац, а його нема (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 47).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 656.
Ілюстрації
|
|
|
|
