Мац!
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Мац! меж. Щупъ! Мацмац по лавиці, найшов мохнавиці. Чуб. І. 314.
Зміст
Сучасні словники
МАЦ, вигук. Уживається як присудок за значенням мацнути.
Кинувсь пан Пістряк... хап, хап! мац, мац! — нема дверей, та й клямки не налапа (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 214); — Де ж ти його [картуз] загубив, роззяво? — накинувся на нього Тимко. — А хіба ж я знаю? Біг-біг — мац, а його нема (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 47).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 656.