Набіжний

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Набіжний, -а, -е. Прижитой внѣ брака (о ребенкѣ). Це дитя набіжнеє у неї: вона покритка. Екатер. у.