Кумкати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 15:11, 4 квітня 2024; Kdkyrychenko.fj23 (обговорення • внесок)
Кумкати, -каю, -єш, гл. О лягушкахъ: квакать монотонно, издавая звуки, подобные: кум-кум. Кумкають в них жаби рано й вечір. Мир. ХРВ. 5.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Етимологія
КУМ-КУМ (вигук, що відтворює крик жаби)
- звуконаслідувальне утворення, що має паралелі в інших мовах (пор. лит. kūmúoti «кумкати»);
- бр. [ку́мкаць] «кумкати», п. [kum-kum], ч. kuň, kuňk, вл. нл. kunk, схв. кум, слн. [kúmkati, kúnkati] «видавати певний звук; рохкати»; (ГОРОХ)
Ілюстрації
|
|
|
|
