Обіждати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:18, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обіжда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Обіжати. Г. Барв. 439. МВ. (О. 1862. III. 36). Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту. Кв. І. 188.