Обіждати

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обіжда́ти, -да́ю, -єш, гл. = Обіжати. Г. Барв. 439. МВ. (О. 1862. III. 36). Тяжкий гріх обіждати і всякого чоловіка не то що сироту. Кв. І. 188.