Обезвічити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:14, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.