Обезвічити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Обезвічити, -чу, -чиш, гл. Изувѣчить. Лютий, дуже лютий був... безневинно чоловіка було обезвічить. О. 1862. V. 107.