Вовкодухий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:47, 15 жовтня 2023; Aahunko.fpmv23 (обговорення • внесок)
Вовкодухий, -а, -е. Злой. Волын. г. Слов. Д. Эварн. {{subst:Шаблон:Словник Грінченка і сучасність|підрозділ=Інститут філології}} Про злу людину. — Гляди в мене, — не розледащій між моїми вовкодухами (Марко Вовчок, I, 1955, 131). http://sum.in.ua/ Лютий, злий (про людину).
Двоє чи троє, почувши, що отаман вовкодухий, не ризикнули заходити. Вирішили чекати слушнішого моменту (Ю. Мушкетик). https://1531.slovaronline.com/
/ 
)
