Адзуски!

Словник Грінченка

Адзу́ски! = Дзуски!

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ДЗУСЬ, ДЗУСЬКИ, рідко ДЗУС, ДЗУСКИ, виг., фам.

• Крик, яким відганяють котів;
• перен. Годі, зась.

// [Ангел:] Ну, ну, ти, антипку! Цур тобі та дзусь! За своїх дітей я й крихти не боюсь (Іван Франко, IX, 1952, 419); // Дурний би Юрко показувати ворогам такий скарб! Дзуськи! (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 256); // — Думаєш, як паспорта дали, так вже і кричати на все горло можна? Дзуськи! (Вадим Собко, Справа.., 1959, 16); // Дивись, які! Карамзіна, Бачиш, прочитали! Та й думають, що ось-то ми.! А дзус, недоріки! (Тарас Шевченко., 1, 1951, 299); // [Яциха:] Сватай Гальку, дзуски, бісе,.. дармовісе!.. (Марко Кропивницький, II, 1958, 100).

Іноземні словники

Oxford dictionary

Shoo! exclamation

• a word said to frighten or drive away a person or animal:

‘Shoo,’ said Mrs Beavis to her girls, and the passage emptied

• verb (shoos, shooing, shooed)

[with object and adverbial of direction]

• make (a person or animal) go away by waving one’s arms at them, saying ‘shoo’, or otherwise acting in a discouraging manner:

I went to comfort her but she shooed me away Origin: a natural exclamation: first recorded in late Middle English. The verb use dates from the early 17th century

Cambridge dictionary

Shoo! said to animals or children to make them go away: "Shoo!" she shouted at the cat.

OneLook Dictionary

NTERJECTION: Used to frighten away animals or birds. TRANSITIVE VERB: shooed, shoo·ing, shoos To drive or frighten away by or as if by crying "shoo."

Ілюстрації

Цікаві факти дзусь (вигук) незмінювана словникова одиниця