Німо
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:55, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Німо, нар. Нѣмо; безгласно; молчаливо. У хаті сумно, німо. Мир. Пов. І. 134. На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо. Г. Барв. 238.