Німо
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Німо, нар. Нѣмо; безгласно; молчаливо. У хаті сумно, німо.
Мир. Пов. І. 134. На мене мати якось приглядається, наче що випитує німо. Г. Барв. 238.
Зміст
[сховати]Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НІ́МО. Присл. до німий
2. Глухо й німо в Марини в хаті; високо стіни морок окриває (Панас Мирний, IV, 1955, 249); Очі чорні [Марії] німо дивились на Давида і винувато, і радісно (Андрій Головко, II, 1957, 107); Сіріють стіни німо (Василь Симоненко, Земне тяжіння, 1964, 37).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 425.
Словник синонімів Офіційний сайт української мови
МОВЧКИ
без слів , мовчазно, безмовно, німо, не кажучи ні слова; (беззвучно) безгучно, безгомінно, безголосно; (без галасу) потихеньку, тихо, тихенько; П. без протесту, покірно; пор.
Іноземні словники
Толковый словарь Ефремовой
Ударение не́мо нареч. Приглушенно. предикатив Безмолвно, тихо.
Cambridge dictionary
silently adverb (WITHOUT SPEAKING) without speaking, or only in the mind: After losing, the US players walked off the field silently. silently adverb (QUIETLY) without any sound; quietly: Silently, he crept up the stairs.
Ілюстрації
![]() |
![]() |
![]() |
![]() |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Тлумачний словник Cambridge dictionary Толковый словарь Ефремовой