Німіти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:55, 14 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Німі́ти, -мі́ю, -єш, гл. Нѣмѣть. Мати дивиться на неї, од злости німіє. Шевч. 23. Поле німіє. Шевч. Біль німіє трохи.