Царевич
Зміст
Cловник Грінченка
Царевич, -ча, м.царенко
Царенко, -ка, м.Царевичъ. Як його (царя) не було дома. — народились царенко і царівна. Рудч. Ск. І. 116.
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЦАРЕ́ВИЧ, а, чол. Син царя (у 1 знач.). Був собі цар, і мав той цар одного тільки сина. Як виріс царевич і прийшла пора його женить, от цар і послав гонців [гінців] по всьому царству пошукать царевичеві невісти (Олекса Стороженко, I, 1957, 62); — Я, брате Ісаїчу, слухав обіцянки царевича [Димитрія] в Путивлі, бачив і супроводжував молоду царицю Марину до Москви... (Іван Ле, Побратими 1954, 17).
Фразеологічний словник української мови
Без царя́ (без царка́) в голові́. Я вважав, що ця роль якраз для мене. Сам Гоголь пише, що Хлестаков — тоненький, худенький… без царя в голові… неспроможний зупинити постійної уваги на якій-небудь думці… (В. Нестайко)
Ілюстрації
|
|
|
|
Див. також
Визначення цього слова у Вікіпедії[[1]]
Царевич Іван і фальшивий царевич.Українська народна казка Буковини [[2]]
