Яслина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 12:02, 12 квітня 2023; Rvshevchenko.fshn22 (обговорення • внесок)
Ясли́на, -ни, ж. = Ясла 1. Не тай Христа у яслині. Грин. III. 27.
Зміст
Сучасні словники
Ясла.
1. Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний, II, 1954, 110); Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (Василь Стефаник, I, 1949, 132); Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини і почав тихенько відчиняти сінешні двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 487).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 654.
