Яслина

Ясли́на, -ни, ж. = Ясла 1. Не тай Христа у яслині. Грин. III. 27.

Сучасні словники

Ясла.

1. Відгороджене в хліві місце, куди закладають корм для худоби. Іван коло худоби порається: скотові й вівцям підкладає в ясла просяної або гречаної соломи (Панас Мирний, II, 1954, 110); Коло ясел стояли воли двома довгими лавами і ліниво жували сіно (Василь Стефаник, I, 1949, 132); Напоївши коня, він завів його до стайні, кинув у ясла оберемок червоноголової конюшини і почав тихенько відчиняти сінешні двері (Михайло Стельмах, I, 1962, 487).

Ілюстрації

Джерела та література

Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 654.