Жалібник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:22, 6 квітня 2023; Ksivanchenko.fpsrso22 (обговорення • внесок)
Жалібник, -ка, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братікажалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.
Зміст
Сучасні словники
ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
