Жалібник

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук

Жалібник, -ка, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братікажалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.


Сучасні словники

ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435).

Ілюстрації

Ludyemocii0604231053.jpg Dviludyny0604231103.jpg Ilustraziya0604231059.jpg Ruky0604231101.jpg

Медіа

Див. також

(Посилання на сторінки цієї Вікі)

Див. Довідка:Стиль

Джерела та література

Словник української мови

Зовнішні посилання

Див. Довідка:Посилання