Жалібник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:21, 6 квітня 2023; Ksivanchenko.fpsrso22 (обговорення • внесок)
Жалібник, -ка, м. Сострадательный человѣкъ. Та бийся, коню, вибивайся, та до мого братікажалібника. Чуб. V. 799. Як нездужаєш.... тоді ніхто тебе не бачить, а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! Г. Барв. 435.
|}
Зміст
Сучасні словники
ЖАЛІБНИ́К, а, чол., заст. Той, хто уболіває за інших, співчуває чиємусь лихові, горю. Як нездужаєш.., тоді ніхто тебе не бачить; а як на помер душі, дак назбігаються; де тії жалібники, де тії родичі візьмуться! (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 435).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
(Посилання на сторінки цієї Вікі)
Див. Довідка:Стиль
Джерела та література
Зовнішні посилання
Див. Довідка:Посилання
